По лезу... гострі відчуття,
а хтось сказав життя то квітка,
троянда посеред сміття...
Красива та безглузда оповідка.
І кров, і сльози, і холодний піт,
по черзі... а бува все зразу.
Удача передасть "привіт",
вильне хвостом, доводячи до сказу.
Мов мантру: все мине, мине,
хапаючись за власну ідентичність
і вперто щось вперед штовха мене,
на вістря де чекає вічність...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718633
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.02.2017
автор: Ірин Ка