Я йду по нитці вулицями міста,
Туди, де серце завмирає назавжди,
Де квітнуть п`ятилисники біди,
І люди їх збирають у намиста.
Там був мій дім, та вже його немає.
У темних вікнах тіні й вороги.
Оця пелюстка - холод і сніги,
А ця - північний вітер насилає.
Я йду скізь ніч, скрізь сни і зорепади,
Чекаючи, що попіл оживе.
Мов та рибина, що на смерть пливе,
Шукаючи спочинку і відради.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718636
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.02.2017
автор: Руслан Лиськов