Кваплюсь, падаю, поспішаю.
Сильна, зможу, напевне встигну...
Час летить і мені лишає
В кожній хвилі дрібненьку стигму.
Крапка, кома, маленька риска...
Заживає переболіле.
Ніби вчора іще дівчисько,
Нині - пасмо у косах біле.
Пряний присмак опісля меду.
Гірко, гостро і так залежно...
Свіжо, вітряно, студінь леду.
Простір - крадений, не безмежний.
Йду поволі - моє зі мною.
Всесвіт звузився аж до миті.
Вибух... Зорями, далиною,
Сонцем пахне у стиглім житі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718644
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.02.2017
автор: Адель Станіславська