Переклади з А. Ахматової ***
можливо - переспіви, чи за мотивами...
Я вже навчилась просто й мудро жить,
Дивитись в небо і молитись Богу,
І довго-довго в сутінках бродить,
Щоб втомою вгасить свою тривогу.
Коли гуляє вітер в лопушні,
Й горобина злиняє жовтувато,
Веселі з серця дістаю вірші
Про тлін життя і про його марноту.
Я повертаюсь. Кіт, моїх долонь,
Торкнувся язичком й мурчить приємно,
Й яскравий загоряється вогонь
На вишці біля озера, де темно.
Лиш зрідка тишу переполосне
Лелеки крик, що на даху ночує.
Вже стуком в двері не злякать мене,
Здається, я його і не почую.
1912 А.Ахматова
Я научилась просто, мудро жить,
Смотреть на небо и молиться богу,
И долго перед вечером бродить,
Чтоб утомить ненужную тревогу.
Когда шуршат в овраге лопухи
И никнет гроздь рябини жёлто-красной,
Слагаю я весёлые стихи
О жизни тленной, тленной и прекрасной.
Я возврашаюсь. Лижет мне ладонь,
Пушистый кот, мурлыкает умильней,
И яркий загорается огонь
На башенке озерной лесопильни.
Лишь изредка прорезывает тишь
Крик аиста, слетевшего на крышу.
И если в дверь мою ты постучишь,
Мне кажется, я даже не услышу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718803
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 17.02.2017
автор: @NN@