Білий сніг, білий сніг ліг на віти.
Білий сніг, білий сніг, ніби квіти.
Хоч надворі зима... Сніжно-сніжно.
Обнімаєш мене ніжно-ніжно.
Хоч надворі зима... Сніжно.
Обнімаєш мене ти ніжно...
Розсипає зима зорі-квіти.
Найрідніший для мене ти в світі.
Видно, знає вона, що своєю
Називаєш мене ти зорею.
Хоч надворі зима... Сніжно.
До тебе посміхнусь я ніжно...
Білий-білий той цвіт, день цей світлий.
Ти кохаєш мене, знаю, рідний.
Хоч надворі зима... Сніжно-сніжно.
До тебе пригорнусь ніжно-ніжно.
Хоч надворі зима... Сніжно.
До тебе пригорнусь я ніжно...
Білий сніг, білий сніг ліг на віти.
Білий сніг, білий сніг, ніби квіти.
Хоч надворі зима... Сніжно-сніжно.
Обнімаєш мене ніжно-ніжно.
Хоч надворі зима... Сніжно.
Обнімаєш мене ти ніжно...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718822
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.02.2017
автор: Надія Башинська