Червоні кетяги калини
І білий, білий, білий сніг...
З старих часів пейзаж єдиний
І милий серцю оберіг.
З старих часів в недолі й долі
Калина домом пророста...
Того ж така вона й червона
Того ж така вона й густа.
Того ж бо так милує око
І ніжно тулиться до ніг
Сердечний символ цей високий
І милий серцю оберіг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718859
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 18.02.2017
автор: Уляна Стринжа