Гармати щойно втихли...Радіти б...Та перша думка - а чи всі живі? Сніг страшний...
Кривавий...Серце мліє...
-Хлопче, вставай!Скінчився бій...
чуєш чи ні ? все вщухло,моя дитино...
поруч порожнім залишився твій набій,
ти тільки стояв на ногах- боронив Україну...
лежиш на кривавім снігу посеред ночі...
дивись стільки в небі сяє - зірок золотих...
ти не мовчи...розплющ стомлені очі...
я чую, як мамина думка до тебе летить...
на крилах летить -гіркої, сивої муки...
кружляє над полем - шукає серед живих...
я щойно торкнулася - чому крижаніють руки?
мій хлопче , ти бути повинен тільки - живим...
війні назло...назло тому, хто- влучив...
назло біді...горю...смерті страшній...
назло зимі - жахливій та неминучій...
ти не мовчи, будь ласка, присягайся мені...
хто я тобі? сестра по духу ,по крові,
по нашій землі, як хочеш- так мене й зви
тож присягайся, мій брате- заради любові ,
заради своєї матері - будеш живим...
гармати щойно втихли...
Руся Ялинська
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718878
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.02.2017
автор: Руся Ялинская