я розумію - для тебе ніхто...
майже прозорий космос...
а ти візьми і помнож все на сто...
все те, що не відбулося...
мигдалеві свічки... і спрагу бажань...
і небо... і очі... і рухи...
і звичку мою посміхатись... крізь біль...
у іншому місті... розлуки...
і знов воскресати... як птах по весні...
співати...і сонцю радіти...
і навіть коли мої очі сумні...
за тебе планети просити...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719113
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.02.2017
автор: *Svetlaya*