де є тінь, там є і ти.
між пустої густоти
сяєш ранком і вночі.
ти так радісно мовчиш,
що не стримую думок,
хоч і зливою промок...
де б очей твоїх знайти,
що малюють мої світи...
де б лишитися між них,
теплих вогнищ запальних...
ти художниця сердець,
я лиш усмішок ловець...
намалюй мене в собі.
тихим ранком, не в журбі.
19.02.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719123
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.02.2017
автор: Микита Баян