Гуляє вітер по душі,
розбурхує росточки…
На них іще солодка мить
несформлених листочків…
Цілунком пахне кожна мить,
як зо́лота оправа,
Для тебе як себе створить
не знає серця зваба …
Колись, вже потім, може все
туманом розійдеться
І лиш зоря вгорі нічна
на спогад колихнеться …
Та зараз я живу в тобі,
жива, із плоті й крові,
І небо усміхається лиш нам,
лиш нам горять ці зорі …
І ти в мені звучиш віршем,
я бавлюсь в тобі словом,
Солодких мрій несе дурман
тебе, мене … безбожний …
Хай музики вся велич в нас
звучить у скрипках соло
Й навічно оживе в віршах
мелодія любові …
І щоб не сталось на шляху,
чи повінь, чи відлига,
Для серця важна лиш та мить,
котра його зросила …
Хтось скаже рвучко: «єрунда»
і спішно відвернеться…
А вітер свою заспіва
й луною одізветься …
2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719188
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.02.2017
автор: Лєна Дадукевич