Яри повінчані з туманом,
вінком біліють вдалині,
а ти тепер зализуй рани,
та не втопи душі в вині...
Петлю мобільну обірвала,
та тим на шиї - затягла,
то може Бога не вблагала
чи може грішною була?
Чи може вірно не кохала...
чи мало віддала тепла...
образою - кохання стало,
тебе - нема , колись - була...
Образа у вечірній сукні,
а на очах її вуаль,
хай вечори твої наступні...
навічно викреслять печаль...
І смійся тільки не сльозами,
танцюй та тільки не з журбою,
хай спокій лікарським бальзамом -
навік залишиться з тобою...
Руся Ялинская
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719285
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.02.2017
автор: Руся Ялинская