Світлини, світлини, світлини
В них дати печальні та днини
В них пам'ять нестерпно- болюча
Стежина смертельно- колюча.
Майдани, Майдани, Майдани
Свічок тихі сльози, Осанни
Запечена кров на бруківці
Рядами могили та вінці.
Три зими, три зими, три зими
Лиш пам'ять та сльози із ними
Вколисана вітром розлука
Та приспана смертю вся мука .
Війна - не війна, щось гібридне
Занесене світом огидним
Диявольський скрегіт зубами
О...змилуйся, Боже, над нами.
О діти, о діти, о діти
Голодні, холодні, не вдіті
Домівки пусті із боргами
Заповнений світ сиротами.
Гармати, гармати, гармати
І стогін, і плач... Божа Мати
Місиво затягнене в землю
Молитву читають всі щемну.
О смерте, о смерте, о смерте
Здригається світло вже змеркле
Над прірвою клубляться душі
Кров вилита морем на суші.
Прозріння, прозріння, прозріння
Віднайдуть нові покоління
Земля із руїни воскресне
Героям всім царство небесне.
О світло, о світло, о світло
Омиються душі заквітло
Залізо топлЕне кайданів
Закінчиться злоба тиранів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719348
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 20.02.2017
автор: Леся Утриско