Страшно, в своїх очах душі не бачить,
Лишь слід її десь меркне в темноті.
Для чого я живу? Не знаю.
Збагнути краще зараз, бо пізніш
Сховає сонце відповідь за комір
і я залишусь у пітьмі сама.
Відкрию очі знов і бачу :
блукає дух мій серед заблудших душ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719409
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.02.2017
автор: Альва