Я немов зголоднів,
залюбився в світи,
що невимовні.
І не жаль мені днів,
що цей голод
у мене їх виманив.
Чи досяжне єство
цих розгадок
кодованих вимірів?
Що лежать у снігах –
тіні таїн
Божественних витворів.
Я над ними лечу,
підперезаний мрією
віднайти,
Ціну наших життів,
складених на вівтар.
Зиск й ціну мети.
21.02.2017р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719488
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.02.2017
автор: Променистий менестрель