[i]Ця зима не зима,
А можливість для втечі.
Ти лишилась сама,
Догорає у сутінках вечір.
Ця зима не зима,
А квиток у минуле -
Де тебе вже нема,
А мене вже назавжди забули.
Ця зима не зима,
Знов вода під ногами
Ти так хотіла сама...
Вітер землю стелить снігами.
Ця зима не зима
Та щось сталось із нами
Ми з тобою навік -
Вже поділені різними снами
Ця зима не зима,
Але й весні забракло знов змісту.
ДОЩ... Ти випий вина
І постав собі Ліста.
Ця зима не зима -
Причинна без кінця і без КРАЮ.
І не почутті слова -
Залишся, благаю
Ця зима не зима
І за крок божевілля.
Я спізнився мала -
Знаєш в мене лишилось похмілля...[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719510
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.02.2017
автор: Валерій Кець