Б`є дощ по бруківці,
з дерев спадає листя,
та осінь наодинці
смакує своє щастя.
Калюжна амальгама –
люстерко на дорозі,
співає вітер гами,
течуть із хмари сльози.
Сховався вже за вежі
промінчик золотий
та відблиски вітражні
все сяють з висоти.
Йдеш ти по бруківці
повз мокрих голубів,
тебе знов наодинці
стрічає сивий Львів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719540
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.02.2017
автор: Ниро Вульф