Є еталон людської поведінки...
Та не у всіх.
Є еталон як чоловіка, жінки
Й поняття гріх...
Є еталон відношень, спілкування,
Або нема.
Є еталон чекань і сподівання -
Щоб не дарма...
Коли дарма - огидне існування,
Щоб не дарма, щоб не пусте життя,
Щоб побороти бідність і страждання,
Щоб совість не шукала каяття.
Є еталон нормальної держави -
У нас нема,
Є еталон чиновника і права -
В бариг — катма.
Є еталон поваги, честі, слави -
Чим я пишаюся і що в житті люблю...
Чи поважаю я народні лави,
Чи я даю «героя» крадію...
Свій чи чужий - рівння еталонів…
Свій чи чужий - відхилення від них…
І відповідність один-одному законів -
Для цього кілька правил є простих:
Ці еталони мають бути гідні,
Ці еталони мають завжди буть,
Один одному бути відповідні,
Давати вірний напрям, справжню суть.
Якщо нема — людське життя кульгає,
Ланцюг вривається, летить все шкереберть,
Країна гине, ледь-ледь виживає:
Безвихідь, хаос, смуток, смерть.
Тож еталони — конче нам потрібні!
Без еталонів — ні з чим порівнять,
Бо цінності життя — не гривні,
Без еталону — чим їх визначать?
Це місце - не бува пустим.
Немає справжніх — ліпляться несправжні.
Як стрілка на дорозі — в Крим чи в Рим,
Ми до брехні, або ідем до правди.
Коли в тобі немає еталону -
Ти як той звір: чи жертва, чи хижак,
Ти воїн не святого Легіону
Моральний злидар,
Згублений повстяк.
Є еталон людської поведінки...
Та не у всіх.
Є еталон як чоловіка, жінки
Й поняття гріх...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719650
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.02.2017
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)