Таємничий маєток

Залюблена  у  ліс  була  іще  з  дитинства,  та  доля  їй  подарувала  жити  в  місті,  але  душа  й  надалі  шукала  рай  заквітчаний  в  обіймах  малахіту  листя…  
Де  б  не  жила,  за  дивним  збігом,  завжди  неподалік  були  чи  парк  чи  лісосмуга,  тому  щовечора  вона  гуляла  стежинами  міського  парку  -  манили  очі  голубі  озера  й  глибока  та  крута  яруга…
А  на  горбі,  стояв  самотній  напівзруйнований  маєток,  і  дивним  було  те,    що    вечорами  хтось  невідомий  запалював  вогні,  які  її  лякали  й  увагу  привертали  одночасно  –  хто  чаклував  у  тому  домі,  ще  й  досі  їй  неясно…
Чи  то  була  примара,  чи  людина  –  ця  таємниця  в  пам’яті  живе  й  до  нині…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719689
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.02.2017
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО