***
Летять палаючі хмарки,
І зруйнувався град небесний.
Упертий крок мій і легкий,
Від вітру комірець розхриставсь...
Хто побажав *йди з Богом, в путь*
Перехрестив хто на дорогу?
Не перестануть вітри дуть,
У спину, від твого порогу.
Пройдешнє - ноша рокова-
Лихому кину на потребу.
Ось безпритульна голова,
Палай, гори над нею небо!
Софія Парнок 1915
Летят, пылая, облака,
Разрушился небесный город.
Упряма поступь и легка,
Раскинут ветром вольный ворот.
Кто мне промолвил *добрый путь*,
Перекрестил кто на дорогу?
Пусть не устанут ветры дуть,
От твоего стремить порога.
Былое - груз мой роковой -
Бросаю черту на потребу.
Над безприютной головой
Пылай, кочующее небо!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719696
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 22.02.2017
автор: @NN@