Я очерету наламати йду
І враз ходу притьмом загальмувала
Кумедно розпластавшись на льоду,
Зима в глибінь уважно придивлялась.
Не розумію, хоч у око стрель,
Об чім отак серйозно міркувала
Сезонна королева цих земель
Що мислила, чи на увазі мала?
Там рибне «поголів’я», там потік
Їй, як рибалці, хочеться все знати…
Я тихо повертаю в інший бік
Побільше б очерету наламати…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719708
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.02.2017
автор: Галина Будянська