Не випадково, коли сонце знов
Землі верта своє живе проміння,
Ми особливу пізнаєм любов,
Святкуючи Господнє воскресіння.
Як після стужі таїнство листа
Лишає за собою перемогу,
Так і любов у душах пророста
До істини святої і до Бога.
Яких би не зазнали перемін,
На совісті болять гріховні плями.
Благоговійно слухаємо дзвін
І серцем повертаємось до храму.
Ждемо прощення і ждемо чудес
Або на кожен день простої ласки…
Христос воскрес! Воістину воскрес!
Горить свіча над одкровенням пасхи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719711
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.02.2017
автор: Ніна Багата