Дивлюсь на донечку свою очима мами,
Очима кольору горіхового листя..
І промовляю тими самими словами,
Які пливли колись моїм обійстям.
Стискаючи її малу долоньку,
Твоє тепло мені на спогад припадає.
Не кожній доля подарує доньку,
Душа моя у душу поринає.
Взяла колиску з рук, яких нема рідніше,
І так, в любові, день за днем минає,
Гойдаю серцем, щоб колись пізніше
Віддати в руки, що рідніше не буває.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719731
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.02.2017
автор: Оля Горіна