Розстелилися тумани
Над полями в долині
Знову їду до мами
Бо чекає щоднини
Вона бідна старенька
Всіх зустріне з любов`ю
Мамо, мамо, матусю,
Я лечу за тобою.
Приспів
А зозуля, зозуля
Накувала мені
Під вербою ще вчора
Все сказала тоді,
Все на щастя на долю
Сонце ясне зійде
Я стою під вербою
Знов побачу тебе.
Синьоокий бузочок
Біля хати розцвів,
Де ж ти ходиш, синочок?
Я так сам захотів.
Вибач мамо, матусю,
Що чекаєш щодня
Знову я повернувся,
Бо є в мене рідня.
Ясне сонечко гріє
Бачу мамину хату,
Заходжу на подвір`я
Посміхається тато.
Я ніколи нікого
Не любив так, як вас
Тату, тату, матусю?
Ви молились за нас.
Пробачте.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719738
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 22.02.2017
автор: Володимир Олійник