Пожалій, сину, батька, він же сіє добро.
Ти тепер вже дорослий, в нього ж сиве чоло .
Пожалій, сину, батька, не той тато вже став.
А ще вчора в колисці він тебе колихав.
Пожалій, сину, батька, Бог віддячить тобі,
Бо у тебе весняні мчаться осені дні
Пожалій, сину, батька, бо інакше біда,
Життя вмить бумерангом все назад поверта.
Пожалій, сину, батька, слухай серце своє
В тебе ж батько і мати на цім світі ще є.
Пожалій, сину, батька, щоб себе не корив,
Коли Бог давав часу, ти його не жалів.
Життя всі слова скаже, не дай Бог роковин,
Пожалій, сину, батька, він у тебе один.
Пожалій, сину, батька, він же сіє добро.
Ти тепер вже дорослий, в нього ж сиве чоло .
-Перед тобою, батько, каюсь, наче перед Богом,
Не принесу тобі ніколи я біди!
Я буду гідним сином, даю слово!
За всі провини ти мене прости!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719799
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.02.2017
автор: Віктор Тупало