Осіннє листя з вітром закружило,
А рухи їхні наче справжній вальс,
Минає рік, як знову ми зустрілись,
І осінь повертає в юність нас.
Вертається зима, весна і тепле літо
То є природи коло…
Та не повернеться життя і
Юність не повернеться ніколи.
А юність та мов волошкове поле.
Я дякую за неї, моя доле!
Чарівна, як казкова мить,
В небі веселкою горить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719800
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.02.2017
автор: Віктор Тупало