Батьку,́
Як тобою не гордиться!
В скруті
Ти найперший помічник,
В свята
Майстер красно веселиться.
В будні
Ненаситний трудівник.
Трудно,
Безконечно трудно жилось
В юні
І пізнішії роки.
Скрутно,
Так безвихідно ліпилось
В глумі
Партократної ріки.
Навіть
В тій нарузі не зламався.
Вперто
Очищав зарослий став.
Знаю
Сатані не продавався.
Мертвим
За життя свого не став.
Завжди
Зостававсь душею добрий.
Чесно
Ніс нелегкого хреста,
Правду
Відвойовував хоробро,
Землю
Виплековував в трудах.
Рвався
До багатства в наших душах,
Зичив
Інтелекту і добра.
Брався
Всякі труднощі подужать
Лиш би
Розвивалась дітвора.
Зовсім
Ти не винен в наших бідах.
Даром
Працював за пів-коня.
Просто,
Як багато хто повірив
В правду
Більшовистського вчення.
1991
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719841
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.02.2017
автор: Юрій Прозрівший