Звичайна,
земна,
звичайна...
Не солод, а свіжий хліб.
Гадає, причарувала
на вічність, на кілька діб?
Звичайна…
Гнучка, тривожна,
уважна до Магдалин,
з словами завжди тотожна,
а вірші - зерно і млин…
Звичайна, тому що щира:
Не поряд, та - кроком руш
від Ангела до сатира,
із піснею, що до душ…
Звичайна, - згадала, власне -
від степу родина, рід,
співає, бува, невчасно,
аби розтопити лід…
То випий словесну частку -
у келих - налий вина...
Бажає тобі щастя -
віршує тебе вона...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719964
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.02.2017
автор: norma Ardeko