Я згадую дитинства ранок.
Роса немов перлина на траві
Та батьківський поріг і ґанок
Ніколи не забудуться мені.
Я з того ґанку біг до школи.
Пташиний спів лунав в селі.
Буяє,квітне все навколо.
Й ніколи не забудеться мені.
Розквітла яблунька рясненька,
Нектору запах розійшовся по дворі.
Яке це диво наче казка!
Воно ніколи не забудеться мені.
Піду у гай зелений,
Де заспівали солов'ї.
Я кращого не знаю краю.
Таке ніколи не забудеться мені.
Далеко десь зозуля прокувала
Мого дитинства неповторні дні.
А пам'ять все закарбувала.
Таке ніколи не забудеться мені.
Пора дитинства як дарунок Бога.
Хоч пролітає швидко як вві сні.
Доросла починається дорога.
А та,що з ґанку,не забудеться мені.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719972
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.02.2017
автор: Віктор Тупало