Я знаю, що затрималась у часі,
Коли зламалась брама, а політ
Без мене десь...
які ж бо замалі
Комашки ми, до світла й меду ласі?
Нестримані, метеликом на спалах
Через тунель - на світло, де той Рай?
А мо`пекельна піч за небокрай
Заглянула та поки що не впала?
У тій омані легко спалахнути,
Обпалить душу полум"ям жага.
Де пряники? -
лиш слід від батога,
Кривавий слід солодкої отрути.
Згадай, тебе від неї ж рятувала,
Коли у прірву падав знов і знов.
Одвічним покликом уражена любов,
Бурштином теплим долю торувала.
В безодню йшов сліпий, але щасливий.
А може й хай? - щасливий, бо сліпий.
Із мрії уже й човника зліпив,
Діряве денце не помітить зливи.
Мені пора, годинники завмерли
І кров біжить помалу...
дивний сон:
Сосну вмовляю не ламати крон,
Бурштин міняю на рожеві перли.
21.02.17.
Бурштин - це смолисті сльози сосен, а перлини на Сході вважають місячним світлом,яке застигло у воді.А ще їх іноді називають сльозами морських німф.
Перли підходять тільки людям з сильною енергетикою.Вони не уживаються з озлобленими людьми.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720076
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.02.2017
автор: Ліна Ланська