Вишня.

Хто  б  не  був  я  вчора  у  роду
Батьківська  хатина  всіх  зустріне,  
Посадив  я  вишеньку  в  саду
Солов"їний  спів  над  нею  лине.

Хто  б  не  був  я  вчора  у  роду
Може  було  батька  не  послухав,  
Але  нині  вишенька  в  саду
Листя  розпустила,  ніби  вуха.

Над  ланочком  сонця-промінь  б"є
Зацвірінькав  в  стрісі  горобченько,  
У  саду  зозуленька  кує
Вишня  мене  кличе,  моя  ненько.

Вже  сьогодні  стукне  п"ятьдесять
Як  прожить  без  тата  і  без  мами,  
Біля  них  дочурочка  і  зять
Зберігають  всі  її  без  тями.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720240
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 25.02.2017
автор: Володимир Олійник