Відкувала зозулею доля,
Солов’єм відспівала в гаю.
Ні для кого вона не відома
Й кожна має стежину свою.
Ніби птаха, легка і крилата,
Повела вояка вона в бій
Захистити родину і хату,
І ту землю, що вибрав собі.
Доля бачила, як знемагали
Українські бійці у борні,
Як прицільно снаряди лягали
І як небо палало вгорі.
Раптом ноги бійця підкосились
І земля застогнала під ним,
І червоно трава заросилась
На стежині брудної війни.
Відкувала зозулею доля,
Солов’єм відспівала в гаю…
23.02.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720246
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 25.02.2017
автор: Ганна Верес