А ти чекай, що я прийду весною,
уквітчана намистом з пелюсток,
що зіткані із впевненості в собі
і гордістю наповнених думок.
Граційно мимо тебе я пролину
і подарую посмішку легку,
хоч може у мій бік ти й не поглянеш,
байдужість демонструючи гірку.
Та мене не образить ця холодність,
я пристрасті від тебе не чекаю.
Я інша вже, і світ мій не тривожить
те, що раніше душу хвилювало.
Хоч не байдужий серцю ти і досі,
та інші почуття живуть в мені:
людська цікавість до твоєї долі
і спогади про щастя світлі дні.
Не принесу тобі в дарунок ані слова,
ні докорів , ні дивних обіцянок,
не попрошу у відчаї любові
зустріти разом ще один світанок.
Направду, просто я ще раз бажаю
очей твоїх зустріти темноту.
чи хочеш ти цього, на жаль, не знаю,
чекатимеш чи ні, та я прийду
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720430
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.02.2017
автор: Нана Фокун