Розпали мене так, щоб до ранку забула про сон.
Щоб горіли і тіло, й душа, від твоїх поцілунків...
Щоб не мала від тих неземних почуттів порятунку
І щоб подихи наші гарячі злились в унісон...
Розпали мене так, щоб ніколи не згас цей вогонь!..
Щоб тобі свою пристрасть - мов душу свою, дарувала.
Щоб ніколи ця жага до тебе моя не згасала...
Щоб пила, мов нектар цю любов, з твоїх теплих долонь.
Розпали мене так, щоб забула цілісінький світ!..
Взагалі щоб не знала про світу цього існування...
Щоб у кожній клітині кричало до тебе кохання!..
Щоб про тебе одного лишився у пам'яті слід...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720493
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 26.02.2017
автор: Елена Марс