Під їх кутом зору

                   [i]Мезим  –  легше  з  ним!
                   (із  рекламних  роликів)[/i]

Хоча  народ  у  нас  і  не  багатий,
та  храм  мистецтв  у  нього…  гастроном.
Повернешся  з  покупками  до  хати
і  жреш  немов  в  останнє,  до  судом.

Накупиш  різносолів…  на  копійку,
що  ледве  поміщаються  в  кишеню.
Приправ  в  пакетах  різних  (пару-трійку),
а  потім  ще  й  „Мезиму“  цілу  жменю.

Коли  ж  упреш  усі  оті  наїдки,
як  коника  гиндик  (це  не  з  книжок),
мерщій  „Мезимом“  запивай,  лебідко,
щоб  завороту  не  було  кишок.

І  день-у-день  на  кожному  каналі,
такий  чи  схожий  нас  чека  анонс.
Це  як  дарунок  для  безногого  –  сандалі,
чи  як  проблема  для  голодного  –  понос.

Хай  вибачають  телепередачі,
що  я  так  емоційно  говорив.
Мені  здається  –  саме  так  нас  бачать
всі,  хто  рекламу  ту  дурну  створив.

26.02.2017


©  Copyright:  Александр  Мачула,  2017
Свидетельство  о  публикации  №117022607627

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720567
Рубрика:
дата надходження 27.02.2017
автор: Олександр Мачула