Для когось ти безмежний океан,
Для іншого калюжа обміліла.
Цей до небес піднесе на словах,
А тому й слова вимовить не сила.
Хтось пелюстками вистелить твій шлях,
Ще й заспіва сердечно серенаду,
Поселить посмішку щасливу на устах,
А потім – біль, коли бездушно зрадить.
А інший мовчки сльози обітре
Та захистить надійно від негоди.
Мовчання - золото, та й слово – золоте,
Якщо із вчинками не йде в супротив.
Не вір пустим обіцянкам й словам,
Це не любов, якщо наполовину.
Повір, що ти безмежний океан,
А хто не бачить – це його провина…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720648
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.02.2017
автор: Ната-лі