Хочеш мати гострий ЗІР? -
Дивись на сонце і не кліпай.
Але дивись без фанатизму -
Малими дозами спочатку,
Бо Сонце може осліпити -
Не любить гордеє Ярило,
Як і усі,до речі,зорі,
Коли за ним хтось підглядає.
Не заздри тільки,боронь Боже!
Бо є й на Сонці чорні плями,
Бо в ньому вічно все кипить
В температурі пекла.
Не всім далеко це підвладно -
Із Сонцем гратись в дивоглядки.
Якщо ж тобі це раптом вдасться -
Більш-менш довгенько прямо в очі
Дивитись нашому світилу,
То зможеш бачити наскрізь
Все,що оточує тебе:
Минуле,дійсність і майбутнє
І кожен порух людських душ...
Ти хочеш цього?
А не страшно?
Ще хочеш мати гострий СЛУХ?
То слухай тишу і не дихай.
Насправді тиша не німа
Й багато може розказати,
Якщо навчися слухати...
Але також остерігайся,
Бо й тиша може оглушити -
Вона,буває,вибухає...
Коли ж все вдасться - буде диво:
Ти зрозумієш мову птаства,
Про що струмок співає в лісі
І навіть знати намір хмар,
Що кубляться над головою.
І розберешся,врешті,сам з собою -
Хто ти,для чого і чому?
Здається,це того вартує...
Не просипай свої світанки -
Дивись на Сонце,слухай тишу,
Допоки маєш слух і зір...
І все ж тобі цього замало.
Ще хочеш мати й суперНЮХ?!
То думай сам - вже не маленький -
Що треба нюхати:троянди,
Бузок,конвалії,черемху,
Якусь "шанель" там номер п'ять.
Тьма тьмуща запахів на світі!
Якщо всі чути й розрізняти,
То з глузду з'їхати не важко.
А особливо як зумієш
Ще відчувати запах зла
І потім в паніці шукати,
Щоб врятуватись,антидот -
Запах правди і добра.
Ой,не позаздрять і собаки!
Втім,не завадило б усім
Таку чудову мати "чуйку".
Тоді,можливо, на Землі
Запанував би запах миру.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720672
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.02.2017
автор: Михайло Гончар