Гуде в Україні бандура,
Дзвенить і грає, крізь віки
Така вже пісенна натура,
Такі вже люди – козаки.
Бандура, як душа народу
Сміється, плаче, гомонить.
Безсмертна, як жива природа
Між люди музика летить.
Сам Бог, що нам бандуру дав
Підспівує собі тихенько.
Спасибі Боже за твій дар,
За чудо це маленьке.
За чудо пісенне, пригоже,
За нашу вдачу і натуру.
За все тобі ми вдячні Боже.
І дуже вдячні за бандуру!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720723
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.02.2017
автор: Юрій НІКолаєв