Лунає крик на стадіоні,
Немов вітрець, я пролітаю,
По різні боки, ген по полі,
Голи так швидко забиваю.
Умію високо скакати,
Вже покотився по доріжці,
Тож доганяйте мене дітки,
Бо загубився у травичці.
Завжди я круглий та м`якенький,
Люблю дитячий, цей майданчик,
Вгадайте хто, такий спритненький?
Та це ж малята - я ваш (М`ячик).
28.02.2017р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720789
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.02.2017
автор: Ніна Незламна