ЧУЄШ, РАПТОМ, ГРІМ

Людина  –  те  саме,
що  схил  гори.  Вершина  –
Господь  у  Славі.

Непроглядна  тьма
Без  Бога  для  людини.
Ніч,  мов  день    із  Ним.

Земні  науки,  
Мов  горизонти  дальні,
Що  відкриваєш.
Та  ширше  відкриттів  цих
 Знання  Небесні  мати.

Чуєш  раптом  грім?
То  блискавиця  поряд  
Давно  змигнула.
Так  Бог  швидкий  у  русі  –  
Ти  ледве  встиг  помітить.

Перлина  в  мушлі
На  дні  морському  в  тайні.
Так  і  Бог  в  тобі.
Ти  –  Храм  Живого  Бога,
А  в  серці  твоїм  –  САМ  ВІН

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720815
Рубрика: Рубаї, хоку, танка
дата надходження 28.02.2017
автор: Едельвейс137