Велінням снігової королеви
Хурделиця покликала на бал.
У паранджу вдягнулися дерева,
Мабуть, аби ніхто їх не впізнав.
Стоять, мов юні звабниці-кокетки,
Що потайки пробралися у зал.
Мороз-спокусник поглядом відвертим
І подихом скрипучим пронизав.
А потрудилася зима на славу:
Укритий перламутром, світ блищить,
Замовкла річка в крижаній оправі.
Спинився час, немов застигла мить.
Та ненадовго льодяні тенета -
Весна невдовзі прийме естафету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720821
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.02.2017
автор: Ната-лі