Блакитна примара, легкий та прозорий фантом,
народжений з слізних, останніх агоній зими,
злітає весна із небес тонко зітканим сном,
заплутавшись в пасмах хмаринок легкими крильми.
А небо сумує за криками вільних птахів,
за сонячним блиском в тонкому мережеві дня.
Та вже березневий у серце вривається спів
і голосом ніжним обривки зими проганя.
Приносять з собою вітри світлу пам'ять про сніг,
та тільки все слабше вона, бо гучніше капіж.
Між білою тишею й дзвоном весняних доріг
чіткий визерунок прорізує березня ніж.
Нам звичную звістку розносять з вітрами гінці:
між лютим та березнем буде тривати двобій.
Та ми всі йдемо зачаровано, наче сліпці,
на заклик весняний, чекаючи світлих подій...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720827
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 28.02.2017
автор: Денисова Елена