Трьох друзів мав один чоловік.
Першого він найкраще любив,
І довгий свій вік із ним дружив.
А з тим другом, що його ще мав,
Також теплі стосунки тримав.
Тільки на третього товариша,
Бувало, мало уваги звертав.
Якось його зависливий сусід
Написав на нього скаргу куди слід.
Почали його по судах тягати...
Треба якось наклеп спростувати.
Почав він першого друга благати,
Щоб пішов в суд його захищати.
Перший до брами його провів
Перед великою брамою став:
-Вірю тобі, друже, і знаю,
Що чоловік той тебе оббрехав.
Та дальше я ходу не маю,
Тому тебе тут і залишаю.
Почав другого друга благати:
-Друже, прийди і виручи з біди.
Другий товариш скоро появився,
До дверей суду провів. Зупинився:
-Що ти чесний, я це добре знаю,
Та йти дальше можливості не маю...
Наступного товариша благає,
Хоч надії уже він мало має.
Та третій товариш зразу згодився,
Пішов із ним в суд і правди добився.
А друзями його були, щоб кожний знав:
То багатство, родина, та добрі діла,
Які за життя він раніше їх мав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720843
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.02.2017
автор: dashavsky