Жіноче серце, як фортеця,
Закрите на складний замок.
І відімкнути не вдається,
Адже ослаблий рій думок.
Якщо фортецю штурмом брати,
То це завдання – не з легких:
Неначе вітра доганяти,
Чи взяти у полон роки.
Ще видумати можна спосіб,
Якийсь ефектний – не один.
Хоча не справдилися й досі,
Бо не міцніше павутин.
В секреті є своя основа –
Пароль осонцених небес.
А це лиш два завітних слова –
Для серця ключ: „Люблю тебе!”
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720851
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.02.2017
автор: Дніпрянка