Сталось так, як не гадалось. Часом справи марні.
Опинився дядько рідний раптом у лікарні.
Купа різних є болячок. Мав до грома всього.
Лікарі не знають толком. Що воно й до чого?
Ті шукають не хворобу, а її причину.
Через те на ліки стратив добру копійчину.
Ще такий аналіз треба. Щось прояснить наче.
Через тиждень глянем, дядьку. Може, буде краще.
Час пройшов. Мовчать зарази. Нерви ж не залізні.
Три діагнози постали. Три на диво різні.
В того враз щелепа впала. Стало сухо в роті:
- Куку в руку, певно, треба. Що за цирк на дроті?
Лікар глянув трохи скоса. Каже: - Так буває.
Дядько злий: - Буває, справді, що й п’янчук співає!
- Часто, каже, й не вгадаєш. Ви ж такі наївні.
Із курчат не завжди кури. Більшість часом півні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720901
Рубрика: Гумореска
дата надходження 28.02.2017
автор: НАСИПАНИЙ ВІКТОР