Закінчилось кохання. Загуло.
Його ніколи й зовсім не було.
Глумилося, показує язик.
Дурнесеньке. Де зойк твій? І де крик?
Зібрався Всесвіт виплести з зірок
Для мене найпрекрасніший урок.
Я з Всесвітів сплету м'якунький плед.
Додам в дощі корицю, щастя, мед.
Кохання запросила я на чай,
І навзаєм воно дарує рай.
Я Б Всесвіти для тебе розплела!
Та плед отой... Я Янголу дала.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720930
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.02.2017
автор: Відочка Вансель