Посніжні коси зеленню накрились,
Цілую їх вустами доброти.
І наші душі відсьогодні злились
Вже я не я і ти не ти.
Обійми палкі сонячним пожаром
Тобі дарую вартістю життя.
Я напою тебе своїм нектаром,
Хвилина – час. Серцебиття…
Беру тебе розхристану і теплу,
А ти оголена, відверта і ясна.
Відкинь подалі снігового «епла»,
Нарешті ти прийшла, моя весна!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720981
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.03.2017
автор: Oleg Gavrilevich