Зерна правди
(Сонет)
А зерна правди все-таки не гинуть
у ворогом засушеній землі.
Ніколи і ніякі сили злі
не відберуть у сина Батьківщини.
Проб’ються стебла навіть з домовини,
зірки Господні спалахнуть в імлі,
щоб всі живі, дорослі і малі,
в невільнім не відчулися загині.
Завжди було і вічно буде так,
що вражу зупиняючи лавину,
кров чесна до останньої краплини
безславно не проллється аж ніяк.
А відповісти все ж за зло повинен
усякий з окупантських харцизяк.
–––––––
©Анатолій Загравенко.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721136
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 02.03.2017
автор: Анатолій Загравенко