Старенька хата край долини,
Під стріхою горобеня,
Дідусь майструє з лат драбину,
Бабуся стиха промовля
:- Не лізь дитино на ту лавку,
Дивись бо впадеш й не пійму.
От неслухняна мов та Мавка,
Ось зараз я тебе здійму.
Та де там! Я вже на віконці
Заглядаю до горобців:
Це ж так цікаво як малявці
Матуся носить комарів.
Воно так ніжно дзьоб відкриє,
довірливо голівку гне,
А мати кормить без упину,
цвірінькає і виграє.
То я так думаю, що мати,
а може там і татко теж
Приносить їжу для маляти...
Візьми-но спробуй їх відстеж!..
.А ще мені не зрозуміло,
Де їх бабусі й дідусі?! -
Полетіли на відпочинок,-
дідусь мій каже, сміючись.
І так вже затишно й привітно
Моєму серденьку стає,
Що мої самі близькі й рідні
Як їдуть, то беруть й мене.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721144
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.03.2017
автор: Neteka