Кажуть, всі великі люди
Вийшли із села,
Рідну землю прославляють,-
Честь їм і хвала!
Ну , а ті , що залишились?-
Відповідь сумна:
Землю рідну убивають –
Гріх і марнота.
Ґазди дуже гонорові ,
Господи прости,
Вже у річку викидають
Зайві буряки.
Гарбузи , що не вдалися,-
Кастинг не пройшли -
Не в комору, в Чорне море
Хвилі понесли.
На городі скрізь порядок,
Чисто у садку,
А в ріці загата з гілок
На заздрість бобру.
Що в обійсті не згодилось,
Загнило що, чи розбилось –
Все у річці опинилось,
Рибкам місця не лишилось.
Нарікати ґазди стали:
Що із річкою це сталось?
Ходять тепер пішки гуси,
Де колись дітьми купались…
Люди добрі , не грішіть –
Річку нашу бережіть.
Бо як знищите природу –
Куди підете по воду ?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721243
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 02.03.2017
автор: СВЯТОслав БУДЕнний