Но шоб вы довго жылі зь
Мы тут купыв прамо крізь інтірні
Польскыйі чудо-штанці з.
От, бач, рыкламу показуе жыд:
Брукі зь класічыскыйі!
Ну, ось такы, бы в Овэчкы о тый:
Всэ облегае в быдрі й.
Ладно. Допустым. А с чэго воны?
А нафіга це тканінк!
Світэр цудовный! Дывы но сюды.
Зном а ны ткані ля Кіць.
І от ходы да но задом круты.
Ластовкы ж вы дорогы!
7 оно грівный! Ну, гы, з 3 нулі но ж.
Так шо чого ты тут мні вжэ 5 швыгый.
Влізь шэ куды до тых ліс забавных
Прамо й в бавовну зе бы й.
От як торгуець хыжо Вкрайіна
З самымы міцнымы й дужымы гыцькамы.
Нашчо бо шо хоть вызті за Волынь
О гонды во ж ф Сухый Бір.
Ну, да вжэ позно, по лбі шоб тобі
Екся зайіхаты, біск.
Ноне й ій прісно ходы в порванці
Тута во в белочок, дід.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721265
Рубрика: Сатира
дата надходження 02.03.2017
автор: Кобзар Лаборськый